Вільнянська районна рада
Вільнянський район Запорізької області

З 20 лютого  починається Масляна

Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це перш за все багато ситної їжі, тому немає нічого заторного в тому, щоб в цей час поласувати, скуштувати самих різноманітних страв і не відмовляти собі ні в чому. Головною стравою на масляну є, як відомо, млинці, які печуть кожного дня з понеділка.

Також Масляна відома всенародним гулянням: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Триває масляна тиждень.

З 20 лютого 2017 р. починається Масляна – тиждень перед Великим постом, що символізує проводи зими та зустріч весни.

Кожен день Масляної (Колодія) має певне значення, назву та цікаві звичаї.

Понеділок "сирного тижня" називається "зустріч", і в цей день всі ходили на гостину. У цей день жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо до них хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було тільки відкупившись або поставивши "могорича". У понеділок влаштовували гуляння, катання на санях. У цей день починали пекти млинці.

У вівторок влаштовували веселі забави, які тривали майже весь день. У цей день хлопці виглядали наречених, а дівчата - суджених. У вівторок по дворах ходили ряджені, які за певну плату у вигляді млинців дозволяли прив'язати до віника стрічку. Разом з цією стрічкою ряджені "несли із собою" з дому всі хвороби, негаразди і нещастя.

У середу тещі приймали своїх зятів у гостях і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, збирали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів'їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. Раділи тещі, якщо зять багато їв: значить, не ледачий і працьовитий.

У четвер не можна було шити і прясти. Всіма родинами люди виходили на різні змагання, "бої", кінські перегони, різні катання вулицями і спорудження снігових фортець.

У п'ятницю зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста. Причому "сервіс" у такому випадку прямо залежав від характеру тещі: злу та сварливу везли вибоїстою дорогою, а лагідну й добру – прямою та рівною.

Субота називалася "зовиціними" посиденьками. Невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і вручали якийсь подарунок.

Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники із сиром, проводили масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем, і водночас люди просили у близьких вибачення за завдані образи.

« повернутися до списку новин